Що таке космос? Відносно порожні ділянки Всесвіту чи нескінченний вакуум без натяку на нові цивілізації? На ці питання у вчених досі триває дискусія, адже, маючи найсучасніші технології, нам все одно відомо дуже мало. Зокрема, досі маловідомим для широкого загалу залишаються внесок українців у становлення та розвиток космічної галузі, їхні винаходи, які зробили можливими польоти у космос, власне – навіть їхні імена. Одним з таких науковців був уродженець Полтавщини Юрій Кондратюк.

Закінчивши Другу полтавську чоловічу гімназію, де виявив блискучі здібності до науки і почав міркувати про польоти до космосу, Олександр вступив до Петроградського політехнічного інституту на механічне відділення. Проте вже через сорок днів після початку навчання був мобілізований до царської армії, з якої дезертирував, не бажаючи воювати за царя. У майбутньому, аби уникнути переслідувань за доби СРСР через службу монархії, він, скориставшись документами свого далекого родича, змінив свої ім’я та прізвище на Юрій Кондратюк, і під ним прожив решту життя. Про цю таємницю знали лише кілька людей і зберігали її довгі роки.

З 1920-х років Юрій Кондратюкчасто змінював місця роботи. Працював інженером на Кубані, Сибіру і на півдні України, переважно будуючи елеватори. Причому навіть в цьому він був новатором. Так у м. Камінь-на-Обі (сучасна назва міста у Сибіру) за його проектом був створений дерев’яний елеватор на 10 тисяч тонн зерна без жодного цвяха.

Та замість премії чи іншого заохочення, видатного вченого звинуватили у шкідництві, заявивши, що ця конструкція може зруйнуватися і великий запас зерна буде втрачено. Ба більше, радянська влада ув’язнила його, відправивши на 3 роки працювати у конструкторське бюро ОГПУ. Та й там Юрій Кондратюк не припиняв творити, демонструючи дива інженерної думки. Так, його проєкт виграв у конкурсі на найкращий проєкт вітряної електростанції у Криму. Проєкт не реалізували тільки через те, що головний куратор став жертвою сталінських репресій.

Водночас, де б і чим Юрій Васильович не займався, ще з юнацьких років він постійно працював над розробкою креслень і формул космічних польотів. У своїх працях «Тим, хто буде читати, щоб будувати» (1919) і «Завоювання міжпланетних просторів» (1929) він описав найвигідніші траєкторії для космічного польоту на Місяць, вивів основне рівняння польоту ракети й розглянув теорію багатоступеневої ракети.

Саме він першим запропонував використовувати деякі метали та неметали і їхні водневі сполуки для ракетного палива, розглянув всі можливі проблеми створення міжпланетних баз та як використовувати гравітаційні поля небесних тіл для вирішення цих проблем.

Згодом деякі ідеї Кондратюка використали у космонавтиці. Зокрема, його розрахунки польоту людини на Місяць фахівці НАСА застосували при висадці американських астронавтів. Тож з певністю можемо говорити про вклад нашого співвітчизника у історичний політ на Місяць Ніла Армстронга у липні 1969 р. і його перші кроки по місячній поверхні, які, за його словами, стали «гігантським стрибком для людства».

«Траса Кондратюка»: схема траєкторії польоту на Місяць

Один із керівників космічної програми «Аполлон» Джон Хуболт згодом розповість: «Коли я на світанку у березні 1968 року із завмиранням серця стежив на мисі Канаверал за стартом ракети, що несла корабель «Аполлон» у напрямку Місяця, я думав у цей час про українця Юрія Кондратюка, який 50 років тому розробив ту саму трасу, по якій належало летіти нашим астронавтам…»

У Флориді на космодромі встановлено пам’ятник, де висічені імена вчених і астронавтів, причетних до польоту на Місяць. Там є ім’я і нашого славетного земляка. На честь Юрія Васильовича названий кратер на місяці, а також астероїд 3084. У 2014 році його занесли до Галереї міжнародної космічної слави у м. Аламогордо (Нью-Мексико, США).

Пам’ятник на місці ймовірної загибелі

Проте сам Юрій Кондратюк не дожив до цього. Його доля склалася дуже трагічно. Після трьох років ув’язнення, йому дозволили працювати над проєктами вітряних електростанцій. Але знову перспективи його професійної реалізації перервала світова війна. Кондратюк добровольцем пішов в армію, де спочатку був телефоністом, а після став помічником командира взводу. Загинув у бою, ймовірно, у 1942 році, втім, точна дата смерті невідома.

Що таке космос? Як дістатися Місяця? Чи можливо зупинятися у проміжку між космічними тілами? Людство змогло отримати відповіді на ці питання за допомогою праці одного видатного українського вченого – Юрія Васильовича Кондратюка. Він не дожив до початку космічної ери, не став свідком втілення своїх ідей. Але зробив великий внесок у те, щоб  польоти у космос стали реальністю.

Тетяна Слівна, студентка освітньої програми «Сходознавство» КНУ імені Тараса Шевченка