Українці – працьовита й талановита нація, яка добре зарекомендувала себе у всіх сферах та в різних країнах. Зокрема у США українська діаспора досягла успіху та слави практично у всьому від кінематографа до космічних досліджень. Також українці відомі як висококласні фахівці в IT-сфері та винахідники, завдяки відкриттям яких вдалося зробити кілька революційних за значенням проривів у галузі. Наприклад, перший персональний комп’ютер компанії Apple або один із найпопулярніших месенджерів WhatsApp. Саме таким винахідникам і присвячена ця розповідь. А ще – тому, як можна бути успішним IT-спеціалістом у Силіконовій долині і при цьому підтримувати Україну.
Розпочнемо з Любомира Романківа, який народився 17 квітня 1931 р. у місті Жовкві на Львівщині. В 1944 р., втікаючи від наступу радянських військ майбутній винахідник разом з матір’ю опинився у Мюнхені. Згодом вони виїхали до Канади, де Любомир закінчив один із найавторитетніших вищих навчальних закладів – Університет Альберти та пов’язав долю з наукою, отримавши ступінь доктора з металургії та матеріалознавства у Массачусетському технологічному інституті. Проте знаменитим на весь світ він став завдяки роботі (до слова, він працює з 1962 р. і дотепер, попри поважний вік – 90 років) в IBM (найбільша ІТ-компанія у світі). Саме тут вчений винайшов тонкоплівні магнітні головки для запису інформації, що в подальшому дозволило створити жорсткий диск, без якого сьогодні не можна уявити жоден персональний комп’ютер. В одному зі своїх інтерв’ю Любомир розповів: «Apple була започаткова в той спосіб, що Возняк (рід якого теж походить з України – авт.) купив в нас ці диски і, як він оповідає в одному своєму дописі, в своєму гаражі він збудував перший персональний комп’ютер. І тоді зацікавився тим, розуміється, Джобс, який в дійсності ці технології не дуже знав, але він був добрий salesman і зачав тоді будувати ту компанію Apple».
Окрім цих магнітних голівок, що назавжди вписали ім’я Любомира в історію ІТ, він зробив ще 180 винаходів, 67 з яких запатентував. Для унаочнення їх значення звернемося до слів самого винахідника: «Коли ви включаєте комп’ютер, починають працювати відразу 7 моїх патентів. Коли вдарите перший раз по клавіші, і на екрані з’являється образ – це теж мої винаходи – магнітні голівки, які роблять запис на диску. Ці голівки, які я розробив, тонші за людську волосину. Коли натискаєте на літери – це теж моя робота».
За свою багаторічну працю Любомир Романків був удостоєний у 2012 р. включення до Національної зали слави винахідників США, поряд із Томасом Едісоном та Стівом Джобсом, ставши у ній другим українцем поряд із киянином Ігорем Сікорським. Проте, як би парадоксально це не виглядало, вдома у пана Романківа немає комп’ютера. За його словами, робота забирає практично весь час, а вдома він воліє відпочивати. А якби вдома був ПК, то відпочинку не було б взагалі, жартує винахідник.
Ще один українець, який також зробив прорив в сфері IT і телекомунікацій – Ян Кум, розробник WhatsApp і один з наймолодших мільярдерів у свій час. Він народився 24 лютого 1976 р. у місті Фастів на Київщині у звичайній родині: його батько працював будівельником, а мати була домогосподаркою. Через фінансову скруту у тяжкі часи родина Кумів бувало не могла заплатити за комірне. Ян не демонстрував потягу до точних наук у школі й більше цікавився спортом. Тож уявити його винахідником, а надто власником одного з найдорожчих стартапів було практично неможливо.
Та бурхливі 90-ті кардинально змінили життя Яна Кума: внаслідок економічної кризи він разом з матір’ю емігрував до США у 1992 р. Проте і тут не відразу вдалося налагодити нормальне життя. Мати Яна влаштувалася на роботу нянею, син, щоб також допомагати родині, влаштувався до продуктового магазину прибиральником. Невдовзі у його матері було діагностовано рак, сім’я жила на соціальну допомогу. Але збіг кількох обставин зрештою допоміг Янові: родина переїхала до каліфорнійського містечка Сан Хосе в Силіконовій долині – «раю для стартапів», а він тим часом добре оволодів англійською мовою та почав самостійно вивчати програмування (на оплату навчання у родини не було коштів). Згодом хлопець вступив до місцевого університету, проте через рік полишив там навчання – отримав пропозицію працювати в офісі пошукової системи Yahoo.
У той час, в середині 2000-х рр., справи компанії Yahoo йшли не надто добре, і Яну з новим товаришем Брайаном Ектоном довелося залишити її. Тоді ж на ринок почали виходити перші IPhone, які використовували звичайні SMS для спілкування та передачі інформації. Тож розроблений Яном і Брайаном месенджер WhatsApp, що суттєво спростив спілкування, став справжньою революцією. Протягом невеликого проміжку часу застосунок завантажили близько чверті мільйона людей. Це був неймовірний успіх для хлопця з-під Києва. Пік розвитку компанії припав на початок 2010-х рр., коли нею зацікавилися такі IT гіганти як Google та Facebook. Прикметно, що Google, окрім того, що пропонував один мільярд доларів, також був готовий платити за повідомлення про пропозиції конкурентів. Зрештою WhatsApp було продано Facebook за рекордні 19 млрд доларів, а у 2018 р. Ян залишив компанію в статусі одного з найбагатших айтішників. Станом на 2020 р. він посідав 147 позицію у рейтингу Forbes зі статками 10,4 млрд дол.
Микола (Нік) Білогорський – не лише успішний винахідник, але й справжній патріот, який активно підтримує батьківщину. Він народився у Харкові в 1981 р., а в 16-річному віці у 1996 р. з родиною емігрував до Канади та оселився у Ванкувері. Вже маючи гарну освіту та досвід роботи в ІТ, працюючи у компанії SonicWall, він познайомився із співробітниками Facebook, які запропонували йому вакансію. Пройти відбірковий конкурс було майже неможливо – за словами Ніка, на одне місце було ледь не мільйон претендентів. Та попри все, контракт запропонували саме Білогорському. А з травня 2019 р. колишній харків’янин очолює відділ кібербезпеки Googe.
У грудні 2013 р. він став співорганізатором Євромайдану в Сан-Франциско, а в наступному, 2014 році, коли розпочалася російська збройна агресія проти України, заснував благодійну організацію «Nova Ukraine» для гуманітарної допомоги батьківщині (її зусиллями в Україну передано близько півмільйона доларів і 60 т гуманітарної допомоги) та її популяризації в світі. З цією метою він організовував виступи в США відомих українських співаків та громадських активістів (Руслани, «Океану Ельзи», Скрябіна тощо), в 2016 р. завдяки Ніку Білогорському на виставці-стартапів StartupGrind з’явився український павільйон, де було вперше представлено інноваційні розробки українських стартапів на світовому ринку.
Отже, як бачимо, здібності й талант українців, помножені на наполегливість і бажання здійснити свою «американську мрію», дозволили їм не просто досягти успіху та брати участь в розробці ІТ-технологій, але й здійснити відкриття й винаходи, які визначили майбутнє цілої галузі. Невідомо, чи могли б ми без їхніх винаходів так легко і швидко знаходити інформацію в Інтернеті, робити презентації чи навіть писати або читати цю статтю. Окремо наголосимо, що біографія кожного героя нашої розповіді може і має слугувати прикладом для молоді. Кожен зі американських винахідників українського походження потрапив за океан, не маючи ані грошей, ані знайомств, а подекуди – елементарних навичок і можливостей займатися програмуванням. Й лише завдяки власним зусиллям, щоденній праці, креативності та вірі в результат, змогли досягти мети, мільйонних статків та залишити свій слід в історії ІТ. Біографії найвідоміших українців з Силіконової долини вкотре нагадують крилатий латинський вислів, що супроводжує всіх успішних селф-мейд винахідників – «Per aspera ad astra» (через терни до зірок).
Данило Матвієнко, студент 4 курсу освітньої програми «Американістика та європейські студії» КНУ імені Тараса Шевченка
