США та Канада – провідні держави в розвитку світової науки та техніки. Талановиті вчені приїздять сюди з усього світу і роблять значний внесок в розвиток усіх галузей наук. Є серед них і відкриття та винаходи багатьох вихідців з України, які здійснили важливий вплив у світовому масштабі. Зупинимося на внеску в різні галузі науки деяких з них.
Справжній прорив у розвитку фізики напівпровідникових матеріалів зробив етнічний українець Нік Голоняк (1928 – 2022). Його батьки походили із Закарпаття, а сам Нік народився в м.Зіглер, штат Іллінойс, США, у 1928 році. Попри непросте життя сім’ї емігрантів та важку працю в період Великої Депресії, Нік зміг здобути вищу освіту (перший у своїй родині) та зробити свій вклад в розвиток науки. Так, працюючи в «General Electrics», він винайшов у 1960 р. перший лазерний діод, який був згодом використаний для зчитування даних з штрих-кодів та CD чи DVD дисків. Через два роки, у 1962 році, він створив перший напівпровідниковий світлодіод, який випромінював видиме світло червоного кольору. У 1997 році Оптичним товариством була заснована Премія Ніка Голоняка, яка вручається за видатні досягнення в галузі оптики з використанням напівпровідникових пристроїв і матеріалів.
Це було надзвичайно важливо, адже світлодіоди випромінюють менше тепла, ніж лампи розжарювання, споживають менше енергії та служать довше. Крім того, вони екологічно безпечніші за люмінесцентні лампи, які містять ртуть. Відтоді світлодіоди використовуються всюди, де необхідне яскраве та енергоефективне джерело світла – автомобільні фари, дисплеї, ліхтарик в телефоні, вуличне освітлення тощо. Відкриття світлодіодів – насправді революційна подія, оскільки пристрої з їх використанням поступово стають головним джерелом світла. Українці це добре зрозуміли минулої зими, надовго залишаючись без електроенергії через російські масовані обстріли наших міст та енергоінфраструктури.
Тож цілком закономірно в Америці та в світі винахід нашого земляка гідно оцінили. «Нік Голоняк є національним надбанням», — сказала Мері Бет Готті, менеджерка «General Electric Lighting & Electrical Institute» у 2012 році під час відзначення 50-тої річниці його відкриття. «Його допитливість і прагнення досліджувати та винаходити надихнули тисячі студентів і незліченну кількість інновацій».
Не можна не згадати також про внесок у розвиток комп’ютерних технологій винаходу українця Любомира Романківа, що також мав революційне значення для розвитку галузі. Він народився у м.Жовква на Львівщині у 1931 році. Навчався у Канаді та зробив блискучу кар’єру у США – був провідним науковцем компанії IBM. Один з його найвідоміших винаходів – тонкоплівні магнітні голівки для запису інформації, які уможливили появу жорстких дисків та персональних комп’ютерів. Загалом Любомир Романків є автором понад 65 різноманітних патентів та понад 150 наукових статей.
«Коли ви включаєте комп’ютер, починають працювати відразу 7 моїх патентів. Коли вдарите перший раз по клавіші, і на екрані з’являється образ – це теж мої винаходи – магнітні голівки, які роблять запис на диску. Ці голівки, які я розробив, тонші за людську волосину. Коли натискаєте на літери – це теж моя робота», – саме так Любомир Романків описує частинку того, чого йому вдалося досягти в галузі розробок елементів обчислювальної техніки. Його винаходом також скористався і Стів Возняк (теж українець), товариш Стіва Джобса та співзасновник компанії «Apple», коли купив жорсткий диск для персонального комп’ютера.
У сфері економіки в США найбільшу відомість здобув Саймон (Семен) Кузнець (1901 – 1985), який народився в м.Пінську, але здобув освіту і став фахівцем в українських містах Рівному та Харкові. Емігрувавши до США, закінчив свою освіту у Колумбійському університеті. Саме він ввів в економіку таке поняття як ВВП, яке відображає економічний розвиток країни. Удосконалені ним методи розрахунків національного доходу та пов’язаних із ним показників стали класичними й лягли в основу системи національних розрахунків. Аналізуючи розподіл доходів серед різних груп населення, С.Кузнець висунув гіпотезу про те, що в країнах, які перебувають на початкових етапах економічного розвитку, нерівність доходів спершу зростає, але по мірі зростання економіки має тенденцію знижуватися. Це припущення лягло в основу так званої «кривої Кузнеця».
У 1971 році «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке призвело до нового, глибшого розуміння економічної і соціальної структури і процесу розвитку загалом» Саймон Кузнець удостоївся Нобелівської премії з економіки, ставши четвертим у світі економістом, якого відзначили цією престижною нагородою.
Українці в Північній Америці впевнено підкорюють і космос та проводять в ньому наукові дослідження. Так канадка українського походження Роберта Лінн Бондар стала першою астронавткою в Канаді, що побувала у космосі. Вона народилася в сім’ї етнічних українців з Івано-Франківщини. За освітою Роберта – лікар-невролог, отримала докторський ступінь в області нейробіології та стала членом Королівського Коледжу лікарів та хірургів Канади та Американської Академії неврології. Під час космічної місії STS-42, що розпочалася 22 січня 1992 року і тривала 8 діб, Роберта Бондар проводила в космічній лабораторії і на середній палубі корабля дослідження, пов’язані з впливом невагомості на кровотік в головному мозку людини, а також негативного тиску в нижній частині тіла, здійснивши близько 40 експериментів. Її робота з вивчення впливу низької гравітації на організм людини дозволила NASA підготувати астронавтів до тривалого перебування на космічній станції в умовах невагомості.
Серед науковців, які брали участь у розробці ядерної зброї, був Джордж (Георгій) Кістяківський (1900 – 1982) – американський фізик і хімік, виходець із України, один із творців першої атомної бомби. Навіть без цього перелік його посад вражає: професор Гарварду (з 1933р.), дійсний член Американської національної академії наук, а згодом – її віце-президент; радник Президента США Д.Ейзенхауера у справах національної політики і техніки (з 1957р.), директор Науково-консультативного комітету президента у 1959-1961 рр.
Народився науковець у місті Боярка на Київщині, однак після поразки Української революції емігрував на Захід. У 1940 році він був призначений начальником відділу вибухових речовин Національного комітету оборонних спостережень США. Працюючи там, він використав свій досвід у галузі термодинаміки та хімічної кінетики для дослідження вибухових речовин у військових справах та швидко став визнаним фахівцем країни у галузі вибухових речовин. Джордж Кістяківський брав участь у дослідженнях з теорії вибухів і дії кумулятивних зарядів, які фокусують енергію вибуху, щоб збільшити їх силу. Ці дослідження привернули увагу Роберта Оппенгеймера, технічного директора Мангеттенського проекту, який запропонував йому приєднатися до досліджень, хоча він і не одразу погодився на це.
Зрештою Джордж приєднався до проекту спочатку як консультант з теорії вибухів у 1943 році, а в 1944 році він зміг очолити відділ імплозії (вибухівки), замінивши попереднього керівника та удосконаливши вибухові елементи, аби вони спрацювали належним чином. Товариство Джорджу Кістяківському складали відомі на увесь світ діячі науки: Енріко Фермі, Едвард Теллер (майбутній «батько» водневої бомби), Джон фон Нойманн, Нільс Бор та інші. «Закладаюся з Опенгеймером на свою місячну зарплатню проти його десяти доларів, що вибухова частина спрацює і буде проходити ланцюгова реакція», – говорив Кістяківський. Саме створений ним вибуховий «курок» зміг стиснути плутоній до стану, при якому починалася термоядерна реакція і ставався вибух ядерного заряду. В липні 1945 року відбулося перше в історії випробування ядерної зброї, вклад в яку зробив Джордж Кістяківський. Невідомо, чи передбачав він, як буде використана створена за його участі смертельна зброя, однак після бомбардування Хіросіми та Нагасакі, Джордж виступав проти використання ядерної зброї у світі.
Це лише кілька прикладів, як українці, опинившись в Новому світі відіграли важливу роль у розвитку науки та техніки. Вони засвідчують, як обдаровані та працьовиті вихідці з України не лише досягають успіху у США та Канаді, а й здійснюють справжні прориви в своїх галузях, збагачуючи своїми дослідженнями і винаходами науку та даючи імпульс для науково-технічного прогресу людства.
Віктор Малярчук, студент освітньої програми «Американістика та європейські студії» КНУ імені Тараса Шевченка
