Буває, музеї асоціюються із чимось не зовсім цікавим та нудним. Проте Український Інститут Америки доводить зворотне. Це не лише «храм» історичної пам’яті, а й місце для саморозвитку та проведення часу із дітьми.

Український інститут Америки. Photo by Pavol Roskovensky

Історія установи бере початок у 1948 році у Вест Ісліпі, Лонг Айленд. Його засновником став відомий український винахідник Вільям (Володимир) Джус, виходець з Тернопільщини, який дістався до Америки в 1913 році.

Володимир Джус (1948-1964)

Найвідомішим винаходом В.Джуса стало кріплення, яке зробило прилягання капоту літака безшумним. У 1932 році розпочала роботу його фабрика «Dzus Fastener Company Inc», а згодом було відкрито фабрики у Британії, Франції, Канаді. У 1939 році річний оборот йог компанії складав 500 тисяч доларів. У своєму новому «рідному» місті він будував україномовні школи, культурні заклади та пропагував наслідування українських традицій. Вагомий вплив на нього справила звістка про заслання матері та родичів брата до Сибіру через їхні зв’язки із УПА. Після цього меценатська діяльність пана Володимира на користь українознавчих установ в Америці розширилася. Так, з його ініціативи було засновано культурний, громадсько-політичний центр української громади в США – Український Інститут Америки (УІА). Закономірно, що 28 жовтня 1953 року його обрали президентом УІА.

Пам’ятна таблчка, присвячена Володимиру Джусу, на фасаді УІА. Photo by Pavol Roskovensky

Будівля Українського Інституту Америки розташувалася у історичному районі музею Метрополітен у Нью-Йорку, на відомій П’ятій авеню. Споруда у готичному стилі побудована у 1899 році, належала колекціонеру Ісааку Дадлі Флетчеру. Після його смерті декілька разів змінювала власників, поки у 1955 році не була куплена Володимиром Джусом у кредит на 225 тисяч доларів (виплачений у 1962 році).

За час президенства Джуса організація співпрацювала із Українською Вільною Академією Наук, Науковим товариством імені Тараса Шевченка. Основним завданням стала популяризація українських традицій для збереження національної ідентичності. Цьому сприяли гранти на дослідження у сфері українознавста, що надавалися УІА.

Теодор Джус (1964-1983)

У 1964 році Український Інститут Америки очолив Теодор Джус (син Володимира), який продовжив справу батька.Зокрема, в 1970 році він підтримав ініціативу 16 конгресменів щодо введення Закону про вивчення етнічної (народної) спадщини. Згідно з ним, громадські та неприбуткові організації мали право отримувати гранти на втілення проектів навчальних програм, які зосереджувалися на традиціях та вивченні коріння різних народів. У 1973 році грантовий фонд склав 20 млн доларів. УІА активно брав участь у залученні української діаспори до цього проекту.

Після здобуття Україною незалежності УІА брав участь у створенні української амбасади. У 1993 році в рамках проекту «Фундація підтримки дипломатичних представництв» у приміщенні Українського інституту Америки пройшов модний показ української дизайнерки Євгенії Тріски,  зібрані на якому кошти були передані на відкриття Посольства України у США.

Один із залів Українського Інституту Америки

Нині культурний центр продовжує свою місію як культурна скарбниця українського народу за океаном. В колекції музею зберігаються старовинні ікони, роботи Олександра Архипенка, збірки українських періодичних видань та книги. Саме в УІА зазвичай українці з США та інших країн передають книги, які музей залишає в себе або передає на зберігання іншим інституціям. Так, у 2019 році УІА передав 75 примірників україномовних книг до Нью-Йоркської бібліотеки. Музей є своєрідним хабом, що акумулює все найцікавіше і найважливіше в сфері української культури. Тут відбуваються концерти класичної музики, історичні конференції, нічні екскурсії, літературні вечори, покази фільмів. Інститут пропонує також віртуальні екскурсії та онлайн трансляції усіх важливих виступів, а також різноманітні культурно-просвітницькі та освітні послуги, наприклад, тут можна вивчати українську мову.

Робота Джен Блатті

Не оминає УІА і болючі та актуальні теми. У музеї діють виставки українських митців, що присвячені подіям на Сході України. Одними із найбільш вражаючих є картина Дарії Марченка та Даніеля Гріна із зображенням Путіна, що виконана із 5000 гільз із зони ООС. Нині ж проходить виставка, що доступна для онлайн перегляду під назвою «Frontline / Peace Life». ЇЇ автором є Джен Блатті. Вона здобула чин капітана у війську США, ветеран війни в Афганістані та Іраку (2002-2003). У 2018 році перебувала на Сході України де спілкувалася із військовими та волонтерами.

Робота Дарії Марченка та Даніеля Гріна

За понад 70 років існування Український Інститут Америки перетворився на «культурну візитівку» українською діаспори  в США, є скарбницею її історії та традицій, зв’язком  Батьківщиною, і водночас – потужним центром популяризації української культури.

Ганна Качковська, студентка  IV курсу освітньої програми “Американістика та європейські студії”, Київський національний університет імені Тараса Шевченка