Карім Абдул-Джаббар, Майкл Джордан, Шакіл О’Ніл, Леброн Джеймс, Кобі Брайант – найяскравіші зірки баскетболу, імена яких добре відомі в світі і які завдячують своїм успіхом вихідцю з українських земель Морісу Подолофу, який фактично своїми руками заснував NВА.
Точне місце та дата народження Моріса невідомі. Найчастіше зустрічається версія, що він народився 18 або 31 серпня 1890 року у місті Єлисаветграді (нині – Кропивницький) у сім’ї Абрахама та Дори Подолових. Сам Моріс у інтерв’ю «Times» досить нечітко описував перші роки свого життя.
Незабаром після народження Моріса його батьки вирішили емігрувати до США. У 1891 році Подолові приїхали до Нью-Йорка, куди в той час прямували емігранти у пошуках кращої долі з усіх куточків світу. Для реєстрації та видачі перепустки на в’їзд до США наприкінці ХІХ ст. були створені пункти прийому іммігрантів, де після проходження спеціального контролю (визначення наявності різних захворювань та ін.) видавався відповідний дозвіл. Найвідомішим пунктом прийому іммігрантів у Нью-Йорку на той час був острів Елліс-Айленд розташований в Гудзоновій затоці. До нього і потрапили по-своєму приїзді до США українські євреї Полодові.
При отриманні документів на проживання у США прізвище Подолов було змінено на Подолоф – більш звичне за своїм звучанням для жителів Америки.
У 1892 р. у сім’ї Подолофих народилася друга дитина, син Девід. Всього у Абрахама та Дори було п’ятеро дітей: чотири хлопчики Моріс (1890), Девід (1892), Джейкоб (1894), Натан (1895) та дочка Олена (1897). Жити у Нью-Йорку великій родині ставало все важче. Тому у 1894 році родина Подолофих переїхали до містечка Нью-Гевен у штаті Коннектикут.
У Нью-Гевені Абрахам Подолоф брався за будь-яку роботу, аби прогодувати родину. Він працював перевізником, продавав вугілля, дрова та різні товари. Згодом йому починають допомагати старші сини. Завдяки постійній важкій Абрахам зміг у 1902 році розпочати власну справу, пов’язану з нерухомістю. Пізніше Абрахам став представником кількох великих страхових компаній у штаті Коннектикуті. У родини розпочався новий, багатий, етап життя.
Моріс Подолоф у 1909 році закінчив середню школу, й, оскільки його батько міг оплатити своїм дітям навчання в університетах, вступив до Єльського університету. Після його закінчення Подолоф продовжив навчання у Єльській правничій школі (1913 – 1915), здобувши диплом юриста. Брати та сестра Моріса теж отримали освіту у престижних університетах США: Джейкоб та Натан, як і наш герой, закінчили Єльський університет, Девід – Колумбійський університет, а Олена – коледж Веллеслей.
Завдяки своєму досвіду та спираючись на підтримку своїх синів Абрахам вирішив відкрити сімейний бізнес. Так з’явилася компанія «А. Подолоф та сини. Нерухоме майно та страхування». У володінні цієї компанії до початку 1920-х років налічувалося понад 22 об’єкти нерухомості. Цей сімейний бізнес зробив Подолофих дуже багатими.
Серед нерухомого майна компанії у 1926 році опинилася і стара покинута спортивна арена Нью-Гевена. В напівзруйнованій будівлі були машини для виробництва та збереження льоду. Саме ця покупка стала ключовою для майбутнього Моріса та його братів. Купуючи цей об’єкт нерухомості, і тоді ще не маючи жодного стосунку до спорту, Моріс Подолоф навряд чи міг припустити, що завдяки цьому він незабаром стане одним із найуспішніших спортивних функціонерів та реформаторів у світі професійного спорту.
На початку 1927 року оновлена арена Нью-Гевена могла прийняти 4000 тисячі глядачів та стала однією з найсучасніших у США. Згодом брати вирішили заснувати свою хокейну команду «Нью-Гевен Іглз», яка увійшла до Канадсько-Американської хокейної ліги.
Моріс займався справами арени, Натан став головним менеджером хокейної команди, Джейкоб – секретарем, а Девід – архітектором та консультантом. Завдяки поєднанню талантів і професійних знань братів їхня компанія зі спортивному менеджменту стала однією з найвідоміших та найуспішніших у світі.
Відтак у 1930-х роках Моріс Подолоф став секретарем, а пізніше – президентом Канадсько-Американської хокейної ліги. Після її об’єднання з Інтернаціональною хокейною лігою у 1940 р. постала Американська хокейна ліга. І саме Моріс Подолоф став її першим секретарем, а завдяки його роботі АХЛ стрімко ставала популярною і стабільно працювала навіть у важкі часи Другої світової війни.
Завдяки своїм успіхам у США Моріс Подолоф став дуже помітною персоною у сфері спортивного менеджменту, тому в 1946 році йому запропонували стати очільником Американської баскетбольної асоціації. На своїй посаді він зумів об’єднати Баскетбольну асоціацію Америки та Національну баскетбольну лігу в Національну баскетбольну асоціацію. Також він розширив НБА до 17 команд, розробив та ввів у дію графік з 557 ігор, запровадив правило 24 секунд та драфт для відбору гравців.
У 1963 році Моріс Подолоф залишив посаду президента НБА у віці 73 років. Та його ім’я назавжди залишилося в історії спорту. Так, у 1974 році його ввели до Меморіальної баскетбольної зали слави Нейсміта, а в 2011 році – до Зали слави Американської хокейної ліги. На його честь назвали нагорода «Найцінніший гравець сезону» НБА, яку вручали щорічно до 2022 року. Серед її лауреатів були Ларрі Берд, Меджик Джонсон, Майкл Джордан, Леброн Джеймс.
Моріс Подолоф помер 24 листопада 1985 року у Нью-Гевені у віці 95 років. Він залишив по собі троє дітей, вісім онуків та тринадцять правнуків. А також славу про себе як «батька» Національної баскетбольної асоціації.
Катерина Калюжна, студентка освітньої програми «Американістика та європейські студії» КНУ імені Тараса Шевченка
