Провокація та зухвалість, стриманість і лаконічність – цими словами можна охарактеризувати американського дизайнера Кельвіна Кляйна та його бренд, відомий у всьому світі. Його сміливі й оригінальні ідеї поставили американську «вуличну», буденну моду на один рівень із вишуканою паризькою. Йому вдалося закохати світ у свої дизайнерські джинси, зробити популярним стиль casual й зрештою побудувати американське царство моди на основі  свого творчого бачення, хоч це й було не просто. Ближче знайомство з його біографією відкриває дуже цікаві деталі. Наприклад, про його українське коріння. Ви знали?

Кельвін Кляйн народився 19 листопада 1942 року в Бронксі, Нью-Йорк, у сім’ї американців українського-єврейського походження. Його батько, Лео Кляйн, був емігрантом із села Бояни, Чернівецької області (нині – с.Бояни, центр Боянської сільської громади Чернівецького району Чернівецької області). Мати – Флора Штерн, народилася вже в Америці, але була донькою емігрантки із Буковини.

Батьки важко працювали, щоб забезпечити дітей найнеобхіднішим та привчали їх змалечку тяжко працювати. З дитинства Кельвін завжди був наполегливим: мама майбутнього дизайнера підтримувала його в мистецьких ініціативах. Спостерігаючи за бабусею, яка була швачкою, Кельвін годинами вчився шити і малювати скетчі, на яких зображував жінок у костюмах і платтях. Згодом звичайне хобі переросло в бажання стати модельєром.

Він відвідував школу мистецтва й дизайну в Нью-Йорку, яку так і не закінчив. Згодом продовжив навчання в Нью-Йоркському технологічному інституті моди. Здобувши освіту, у 1962 році він навчався у виробника плащів і костюмів Дена Мільштейна та декілька років допомагав йому створювати дизайни вбрання, наслідуючи європейську моду.

Цікавим є те, що американські дизайнери 1950-60-х років всіляко намагалися копіювати паризьку моду, яка вважалася еталоном. Кельвін Кляйн прагнув це змінити: він хотів внести щось нове та при цьому, аби це «нове» відповідало потребам американців: функціональність, стиль і комфорт. Молодий дизайнер мріяв розпочати діяльність над власним брендом й ніщо не могло його зупинити – навіть те, що в нього не було заощаджень і він підробляв у батьковому продуктовому магазині. Понад усе він прагнув створювати нові дизайни.

У 1968 р. модельєр разом із своїм другом Баррі Шварцом заснував компанію «Calvin Klein», надихнувшись стилем нью-йоркської молоді. Засновники бренду стали головним «модним» тандемом Америки 1970-80-х. Стати відомими їм допоміг щасливий випадок. Перше замовлення вони здобули випадково: віце-президент відомого американського магазину «Bonwit Teller» помилився поверхом і зайшов до ательє Кляйна. Чоловік був вражений дизайном і неординарністю одягу, тому зробив для свого універмагу замовлення на 50 000 доларів, що на той час було надзвичайно великою сумою. Після цього інциденту ім’я молодого модельєра стало відомим по всій Америці, а його лінія одягу була представлена в мережі магазинів «Bonwit Teller» та отримувала захоплені відгуки від покупців.

Успіх надихнув Кляйна провести свій перший показ колекції у квітні 1970 року. Він відрізнявся скромністю і водночас шаленим успіхом: журнал «Women’s Wear Daily» писав: «Кельвіна Кляйна, який створив всього 50 виробів, можна віднести до зірок сьомої авеню Мангеттена». Його почали називати «американським Івом Сен-Лораном». 1973 року Кляйн отримав першу премію Coty, а в 1975 році був визнаний наймолодшим дизайнером, який домігся такого шаленого успіху.

Зосередившись спочатку на жіночих пальто та аксесуарах, Кельвін еволюціонував у своїх поглядах: він почав розробляти жіночий одяг, який можна було б комбінувати й поєднувати, створюючи мінімалістичний образ. Також дизайнер починає займатися виробництвом чоловічого одягу та спідньої білизни, розширюючи свою діяльність. Покупців приваблювало, що американський стиль Кляйна відрізнявся від непрактичного паризького. Сам модельєр пізніше в інтерв’ю казав: «Я не намагався задовольнити когось своїм одягом. Якщо мене не сприймуть – я все одно продовжу творити».

1980-ті роки для Кельвіна Кляйна стали поворотними. Він здійснив революцію у джинсовій індустрії, запустивши власну лінію дизайнерських джинсів, «кельвінів» – з його ім’ям на задній кишені. Справжню славу йому принесла 15-річна модель Брук Шидлс, яка знялася в скандальній рекламі Calvin Klein, де вимовила фразу, яка стала легендарною у світі моди: «Nothing comes between me and my Calvins». Ця реклама була заборонена на телебаченні, Кляйн отримав зливу критики, його звинувачували навіть в розповсюдженні порнографії. Але за «ефектом Стрейзанд» це принесло йому ще більшу популярність та прибутки: вже за перший тиждень Кельвін продав джинсів на суму 200 000 доларів. Скандальна реклама підживила інтерес до його бренду та допомогла набути статусу супердизайнера.

Втім, це тривало недовго. Виявлення в Америці СНІДу в 1983 році приголомшило суспільство і світ моди. Попит на дизайнерські джинси «Calvin Klein» знизився. Як наслідок, через фінансові проблеми виникали конфлікти всередині компанії та вперше з’явилися чутки про те, що її збираються продати. Справді, сам модельєр був на межі банкрутства. Але його врятував давній приятель Девід Геффен, який розрахувався зі всіма боргами друга.

Це дозволило Кельвіну Кляйну почати все з чистого аркуша: з новим стартом було створено ще доступнішу лінію повсякденного одягу, аксесуарів і спідньої білизни. Завдяки фірмовому мінімалістичному дизайну, модельєр вийшов на ринок декору для дому. А в 1985 р. – і на ринок парфумів: Кельвін випустив аромат «Obsession», який швидко завоював популярність і став одним із фірмових ароматів «Calvin Klein». Сам дизайнер так говорив про парфум: «Мені хотілося чогось чуттєвого та провокаційного, що відображало б моє ставлення до жінок». Випуск був вдалим: «Obsession» купували всі. Згодом з’явився новий аромат, «Eternity» – найуспішніший аромат бренду.

Попри успіх, Кляйн знову й знову зіштовхувався з критикою за свої провокаційні рекламні кампанії. Так, модельєру приписують популяризацію зображень оголеного чоловічого торсу в рекламі через залучення зірок. Найвідомішою стала кампанія за участі моделі Кейт Мосс та актора Марк Волберга. А в 1995 році вийшла серія рекламних роликів, у яких моделі поставали в досить відвертих позах. Ця кампанія викликала наскільки негативну реакцію, що Президент США Білл Клінтон і перша леді Гілларі Клінтон виступили проти неї, а Міністерство юстиції США почало розслідування через підозру, що в рекламі знімалися підлітки. На щастя Кельвіна Кляйна, його знову врятував «ефект Стрейзанд»:коли розслідування було закрито через відсутність доказів звинувачення, популярність бренду лише зросла.

Та все ж, Кельвін Кляйн усвідомлював, що настав час відходити від справ та поступитися місцем на Олімпі моди новим зіркам. На початку 2000-х років дизайнер продав свою компанію.

Але історія його бренду на цьому не скінчилася. Навпаки – він не втрачає популярності та здобуває нових і нових прихильників. Бренд, як і його творець, завжди перебували в центрі уваги. Незважаючи на те, що Кевін Кляйн вже давно не бере безпосередньої участі в розвитку створеного ним бренду, він залишається впливовою людиною у світі моди, культовим митцем. Його проєкти сформували нове бачення сучасної моди, втілюючи принципи новаторства й мінімалізму, а спадщина бренду перетворилася на класику і залишається актуальною завдяки своїй незмінній філософії «зухвалої стриманості».

Анастасія Радкевич, студентка освітньої програми «Американістика та європейські студії (з поглибленим вивченням іноземних мов)» КНУ імені Тараса Шевченка