У США налічується близько 15 мільйонів людей із депресією. Український лікар з Чикаго Галина Андрусейко-Бориславська вважає цю цифру завищеною. Однак зазначає, що багато українських емігрантів, що залишили на рідній землі все дороге серцю, перший час стикаються з симптомами, близькими до депресії. Про те, як перебороти стрес адаптаційного періоду, вона розповіла журналу Ukrainian Chicago.
Багато наших людей, які приїжджають у Сполучені Штати Америки, як квіти, що їх пересаджують з одного горщика в інший, мусять пережити період адаптації. Адже вони потрапляють у нове середовище, нову державу з іншою культурою, мовою, рівнем розвитку, суспільними вимогами тощо. У свій час і мені довелося пройти через це.
“Новоприбулі” українці часто звертаються до мене із головним або серцевим болем, зашвидким серцебиттям, безсонням чи втратою ваги. У розмові з пацієнтом стає зрозуміло, що основна проблема полягає якраз у стресовій ситуації, пов’язаній із нещодавнім переїздом. Проте, у більшості випадків медикаменти не потрібні.
Найперше я раджу своїм пацієнтам — і тим, хто проходить адаптацію, і тим, хто нині переживає через події в Україні — зайнятися фізичними навантаженнями. Не обов’язково іти у спортивний зал (хоча в ідеалі варто тренуватися три-чотири рази на тиждень по 40 хвилин). Достатньо навіть швидкої ходи кількома кварталами щовечора. Навантаження на тіло дає нам можливість розвантажити психіку, зняти стрес, що тягарем лежить на наших плечах. Починати треба з малого навантаження і поступово його збільшувати. Після таких занять ви самі відчуєте, що навіть світ перестав бути таким сірим. Ви зможете краще концентруватися на тій чи іншій проблемі, краще функціонувати у новому суспільстві.
Живучи в Чикаго, ми маємо неоціненний дар — велику українську громаду.
Людей, які думають так само, як ми, людей тієї самої культури. Тому у вихідні дні, якщо вам сумно, ви відчуваєте тугу за рідним домом, якщо ви одинокі також – приходьте до церкви або на заходи, які проводить українська громада. Там ви знайдете своїх земляків, почуєте рідне слово, зможете обговорити свої переживання із тими, хто зрозуміє, бо почувається так само або вже пройшов свій адаптаційний період. У наших церквах чудові священики, які також є великими психологами.
Деколи навіть звичайні поради, почуті із уст іншої людини, знімають напругу і допомагають нам іти вперед, долаючи цей адаптаційний період з меншими моральними і фізичними проблемами. Не замикайтеся самі в собі, а йдіть і спілкуйтеся з людьми.
Тому надзвичайно важлива річ для “новоприбулих” — це невідкладний початок вивчення мови. Адже мова — це засіб спілкування. Існує багато безплатних мовних шкіл, тому це не має стати проблемою. Щодня треба віддавати частинку часу на вивчення мови.
В Америці за статистикою налічується біля 15 мільйонів людей із депресією. Я думаю, ця цифра завищена, бо не завжди, як ми маємо сум чи тугу, це можна вважати депресією. Зазвичай, то наша нормальна реакція на те, що відбувається навколо нас, тому не варто одразу приймати якісь таблетки.
Як же нам відрізнити депресію від відчуття самоти, смутку, горя?
І від смутку, і від депресії людина відчуває безпомічність, проблеми зі сном, втрату апетиту, втрату зацікавленості до життя навколо. Але симптоми смутку виникають і зникають: людина може, незважаючи на загальний поганий настрій, радіти навіть дрібницям, відчувати полегшення час від часу. Але постійний сум протягом цілого дня – це вже симптом депресії. Смуток зникає у більшості випадків за два місяці, але може тривати до одного року. А депресія може тривати рік і більше.
Часто пацієнти скаржаться на безсоння.
Це також пов’язано із адаптаційним періодом. Лягати треба в один і той самий час. Іти до ліжка тільки тоді, коли відчуваєте, що втомлені. Вечерю мати за дві години до сну. Можна послухати гарну легку музику, прийняти теплий душ, випити стакан молока з медом, чай з мелісою — це допомагає. Також я звертаюся до наших українських методів – таблетка валеріяни або ще краще корінь валеріяни дуже допомагає зменшити напругу та почуття тривоги.
Знаю, що коли дуже важко, люди часто починають вгамовувати біль алкоголем.
Це дійсно трошечки розслабляє людину і на час знімає симптоми страху і депресії. Але це в жодному разі не вихід! Багато пацієнтів, що тепер лікуються від алкоголізму, починали з того, що гамували свій смуток алкоголем. Врешті це тільки посилює депресивні думки. Та сама історія з наркотиками.
Будь-який емоційний стан це тимчасове явище.
“Завтра воно минеться.” Про це треба пам’ятати, і скоро ви будете дивитися у це минуле і дивуватися, як це ви могли почуватися такими немічними. Родинам, які приїжджають разом з дітьми, треба особливо уважно звертати увагу на те, як почувається кожен член родини, і бути одне одному підтримкою. Розуміти, що якщо хтось зривається, це не тому, що вони погіршили своє ставлення до вас. Просто так людина знаходить вихід з того стресу, захищає свою психіку. Психологи наводять за приклад таку ситуацію: батько приходить з роботи після невдалого дня і починає зганяти свою злість на дружині. Вона, ображена на незаслужену грубість, у свою чергу сварить дитину. А дитя у плачі, копіюючи поведінку дорослих, і собі штурхне ні в чому не повинного котика. Кожен таким чином зганяє власну злість. Але хіба це правильно? Не зганяйте стрес на рідних — вони беззахисні і їм так само важко, як і вам. Краще сходіть у спортивний зал чи вийдіть на прогулянку, проведіть гарно вихідні. Займіться тим, чим любите займатися. Якщо вам подобається вишивати – вишивайте. Малювали — малюйте. Граєте на музичних інструментах — грайте. Або навіть почніть вчитися зараз. І все минеться. Ви станете сильнішими і зможете досягти власної мети, бо Америка є країною можливостей. Всі ми через це проходимо.
