У передмові до Нью-Йоркського видання повісті "Малолітній" Андрія Чайковського 1967 року д-р М. Сидор Чарторийський пише: "Найновіші вістки з Рідних Земель саме й потверджують: в Україні продукують на українській мові саму пропаганду, або переклади з московської мови тощо, натомість книжок українських авторів майже немає! Відчувається дійсний, і то на всій території України, голод на українську книжку". Зараз ситуація кардинально змінилася: голод на українську тепер не в Україні, а в діаспорі.
Українцю, який переїжджає жити в Чикаго, ностальгія за українським товаром не загрожує. Тут у магазинах можна знайти усе те, за чим сумують українські емігранти в інших країнах чи містах. Продукти харчування, ліки, косметика імпортовані з України, місцева українська преса, музеї, церкви, кафе та ресторани, достатньо регулярні концерти українських виконавців та інші культурні заходи.
Серед усього цього розмаїття бракує хіба… української книжки!
Українська книгарня, яка функціонувала в Українській околиці, не працює вже багато років, тож придбати книжку тут на місці немає можливості. Можна купувати електронні версії чи замовляти книги онлайн. Але що робити тим, хто любить засісти серед книжок, погортати нові видання та вибрати собі щось для прочитання?
Варто зазначити, що величезна колекція укра-їнських книг в Чикаго є у бібліотеці Українського Національного Музею. Тут зібрані унікальні видання книг, які стосуються України та американських українців, мистецтва, етнології, соціальної, політичної та економічної історії, релігії, поетичні збірки тощо. У цій бібліотеці цікаво буде провести час дослідникам та історикам, але ознайомитися з сучасним українським літературним процесом, на жаль, тут неможливо – музей не купує нових книг з України.
Відносно сучасні книжки українських авторів і українською мовою можна знайти у мережі міських бібліотек Chicago Public Library – близько півтори тисячі найменувань книг українською мовою або на українську тематику. Книги зберігаються у двох відділеннях: у найбільшій бібліотеці Чикаго – Harold Washington Library Center (400 S. State Street) та у West Town Chicago Public Library (1625 W. Chicago Avenue), але їх на замовлення можуть доставити у будь-яку із вісімдесяти бібліотек у місті та передмістях.
Як українські книжки потрапляють у американську бібліотеку? За яким принципом їх відбирають? Працівниця відділення літератури та мов (Literature and Language Division) із Harold Washington Library Center розповіла, що більшість книжок українською мовою для бібліотеки закуповуали в Українській книгарні Чикаго за кошти міського бюджету. Рекомендації щодо закупівель надавала сама книгарня, посилаючись на те, що є популярним в Україні та попит у самій книгарні.
Більшість книг українською мовою у чиказькій бібліотеці – це ті, які були надруковані вже у незалежній Україні, і хоча їх у бібліотеці не так вже й багато (порівняно з кількістю книжок, виданих в Україні), проте представлені основні автори та жанри. Із сучасних авторів можна знайти книжки Юрія Іздрика, Світлани Пиркало, Володимира Єшкілєва, Галини Пагутяк, Марини і Сергія Дяченків, Ірен Роздобудько та інших (зазвичай по одній книзі від кожного автора).
Марія Матіос, Павло Загребельний та Юрій Винничук представлені тут відразу кількома романами.
Класику української літератури, а саме Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Панаса Мирного, Івана Нечуя–Левицького, Михайла Коцюбинського можна ще раз прочитати як у сучасних перевиданнях, так і раритетних версіях. Деякі з них були видані Державним видавництвом України ще у двадцятих роках минулого століття.
Для українського емігранта цікавими мають бути книги українських авторів, видані за межами України, оскільки більшість з них до України так і не потрапили. Письменники української діаспори друкували свої твори у закордонних українських видавництвах, таких як видавництво “Вільна хата” (Філадельфія), “Дніпрова хвиля” (Мюнхен), видавнича спілка “Тризуб” (Вінніпег), видавництво Юліана Середяка (Буенос-Айрес) та інших. У Чикаго теж було українське видавництво – “Видавництво Миколи Денисюка”, де друкувалися як книжки українських письменників (Б. Лепкого, Н. Королевої, У. Самчука, С. Парфанович), так і письменники української діаспори. На поличках чиказької бібліотеки ви зможете знайти романи Олекси Солтисіка, Євгена Онацького, Лесі Храпливої, надруковані у цьому видавництві. На відміну від УРСР, де існувала цензура, у діаспорі письменники почувалися досить вільно, відповідно і книги того періоду цікаві з точки зору достовірності історичних фактів.
Загалом, асортимент книг для україномовного читача у чиказьких бібліотеках достатньо великий: від раритетних історичних видань до кишенькових романів у м’яких обкладинках, від потужних українських видавництв до майже нікому невідомих районних типографій. Ейфорію бібліомана зіпсує хіба той факт, що нові україномовні видання не поступали в бібліотеку вже близько п’яти років (“найсвіжіша” книжка, яку мені вдалося знайти, видана в 2010 році). Річ у тім, що бібліотека просто немає, де купувати українські книжки! Оскільки, їх закупляють за державні кошти, продавець має бути принаймні з Північної Америки.
Бібліотека не тільки закуповує, вона також приймає книги у подарунок. Тут немає цензури чи спеціального відбору: від вас приймуть фактично будь-яку книгу, але перевірять її через World’s Library Catalogue просто, щоб правильно занести у внутрішню базу даних та присвоїти відповідний номер. Якщо ви, так само як і я, їдучи з України, везете з собою піввалізи книжок, не тримайте їх вдома після прочитання: даруйте друзям, несіть в бібліотеку, заохочуйте інших до читання.
Із півтори тисячі українських книжок у чиказьких бібліотеках, зараз “на руках” менше двадцяти. Тут можливі три пояснення: або усі ті книжки місцеві українці вже встигли прочитати і чекають на нові, або не знають, що у бібліотеках є українські видання. Варіант про те, що українці в Америці не цікавляться українською літературою, не хочеться розглядати, як ймовірний.
Автор – Мар’яна Соха
