Обручки з українським орнаментом — такий весільний подарунок молодятам може стати справжнім символом родинного затишку і вічної любові. Особливо, якщо створені вони вручну. Сергій Яценко — простий хлопець із Запоріжжя, який добровільно пішов захищати Україну на сході — у перервах між боями саме робить такі. Створює й інші прикраси зі срібла— усі з українською чи старослов’янською символікою. Продає свої роботи Сергій в інтернеті, а на зароблені гроші допомагає екіпіруватися товаришам по службі.
“Мене ніхто цьому не вчив. Раніше я працював на сталеливарному заводі у Запоріжжі, а потім якось побачив срібний ланцюжок, що мені сподобався, і захотів створити такий власноруч, — розповів Сергій Ukrainian Chicago. — Звільнився із заводу та пішов у підмайстри до ювеліра. Щоправда, вчитись довелося самому — методом проб і помилок. Кілька років пішло на те, аби оволодіти усіма тонкощами ювелірної справи”.
Тепер Сергій усе робить сам — починаючи від розробки дизайну, 3-д моделювання майбутньої прикраси, закінчуючи останнім шліфуванням готового виробу. Найчастіше у його роботах фігурує тризуб, як елемент декору, та традиційні народні орнаменти. “Буває, побачу якусь красиву сорочку і переношу той орнамент на каблучку чи кулон”, — працює Сергій виключно зі сріблом, адже воно, скажімо, на відміну від золота, дає змогу грати із контрастом відтінків.
35-річний Сергій і сам дивується, як йому вдалося вирости таким патріотом у не надто патріотично налаштованому Запоріжжі. “У мене з 1999 року уже було татуювання з тризубом, —хвалиться. — Мені завжди подобалась історія. І коли уже після школи я почав читати багато історичних книжок, виникали цілком логічні запитання: чому, наприклад, нас учили, що УПА — злочинці й кровопивці, а в той же час Нюрнберзький процес їх не засудив? Став цікавитись подробицями і зрозумів, що нас обманювали”.
Коли в Україні почалася війна, Сергій не зміг стояти осторонь — записався в один із добровольчих батальйонів, в лавах якого був у районі Пісок, Широкіного, Маріуполя. Тоді і виникла ідея продавати прикраси, аби придбати необхідне екіпірування та зброю своїм бойовим товаришам.
Перша прикраса, яку йому вдалося продати з такою метою, — його улюблений кулон “Тризуб на щиті” — пішла з молотка на аукціоні для допомоги армії. Купила його дівчина з США. А вже після того замовлення посипалися на Сергія одне за одним з усього світу.
“Для мене це є важливим — підтримати побратимів. Саме на війні я дізнався, що таке справжнє військове братерство, коли всі одне з одним максимально відверті, коли немає ні краплі обману,
— говорить хлопець. — Росіяни зуби зламали об нас. Вони далі не пішли не тому, що не захотіли, вони просто не змогли”.
За кілька місяців Сергій планує зіграти весілля з коханою дівчиною Римою. Вона і сама активно допомагає армії. Так і познайомились — хотіла придбати якусь із прикрас, створених Сергієм, а за тим закохалась у самого майстра. Більшість гостей, запрошених на свято, — друзі, яких, як не дивно, подарувала парі війна. Із приготувань Сергієві лишилось не багато — зокрема, створити обручки для власного весілля.
Автор статті Марічка Паплаускайте
