Осінь вже на порозі, а незадовго - зима та сніги. Так не хочеться, щоб літо закінчилось, адже разом з дітьми ми проїхали автом приблизно дев’ять тисяч миль по різних літних таборах, різних містах Північної, Центрільної та Східної Америки. Роздумуючи про ці подорожі та суть літніх таборів і заннять, та признаюся, трохи муки в дорозі, маю просту відповідь на питання чому я це роблю.
Для моїх дітей та всіх дітей українсько походженя, народжених в Америці, спілкування з іншими хлопцями і дівчатами тієї самої культури, розвиває та поглиблює любов до свого народу. Найкраще це висловив др. Олександр Тисовський, засновник української скаутської організації Пласт. “Основою майбутнього кожного народу є його молодь…Згуртовані у спільноту молоді люди, свідомі, жертвенні й оживлені любов’ю до власного народу, і його культури, зможуть здобути для нього добре імя і значення серед народів світу…Таких молодих людей, що вміють ставити добро своєї національної спільноти вище особистого, ніхто і ніщо не зможе відірвати від їхнього народу, хоч і як умови побуту тому сприяли б. Іх не можна б спонукати ніякими користями виректися віри своїх батьків, їх мови і цілої своєрідної і багатої культури , що її народ виплекав упродовж століть. І навпаки, народ, молодь якого не має почуття зв’язку поміж собою – насправді не має майбутнього…”
Хоч це основне для народу, це також є надзвичайно важливе для молоді, яка росте в двох світах: в сімї з українськими звичаями і, також, в американському щоденному суспільстві. Один молодий юнак, якого я зустріла в штаті Пенсильванія сказав, що любить приїжджати в табори і бути між українцями його віку, бо всі вони є фактично такі самі як він, і вони всі добре розуміють, як важко жити на двох паралельних полях. Їх друзі по таборах є “його люди”, і вони добре розуміють один одного. “These are my people, and we understand each other. My American friends don’t get what it’s like to be Ukrainain.” Маючи можливість спілкуватися під час літа з іншими українцями, також підкріплює науку батьків і шкіл, та рівночасно єднає тих, котрі можуть бути ізольовані і не матимуть можливості ані нагоди брати участь в заняттях під час навчального року.
Наостанок, є ще одна велика користь, якщо діти поїдуть трішки далі від своїх осель і зможуть познайомитись з українцями в різних містах Америки та Канади та інших країн.
Сорок різних таборів відбулись цього літа у Північній Америці, на оселях Пласту, СУМу, різних громадських та церковних об’єднань. Діти віком від трьох років аж до студентського віку, зацікавлені у спорті, природі, скаутингу, народній музиці, мистецтві, народних танцях тощо, могли б ціле літо мати заняття та плекати знайомство, вивчати культуру та осягати подальшу і вищу мету – готуватися бути амбасадорами свого україського народу. Мої діти провели в таборах сім тижнів зі своїх десяти тижневих літних канікул. І не лише вони, багато хто з наших знайомих таборують так само як і ми. Задля наших дітей, їхнього виховання і розвитку, та майбутності України не лише в Україні але і в діаспорі, з великим бажанням проводимо свої відпустки та вихідні дні в таборах.. Жартівливо звемо себе “убер-убер”.
Літо щойно закінчилося, а ми вже плануємо наш наступний таборовий сезон. Не знаю кому з
нашої родини буде тяжче дочекатися (мені чи дітям).
Автор Христина Гайда
