Під час 36-го українського тижня моди вперше на подіумі представили спеціально зібраний старовинний український одяг. Показ спільного проекту "Витоки" від Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара" та українських дизайнерів став однією із найбільш обговорюваних подій модного тижня, адже під час цього показу на одному подіумі зійшлись минуле та сучасність: костюми, які були у тренді століття тому, та абсолютно нова колекція молодої дизайнерки Яни Червінської, створена за традиційними технологіями.
Деяке вбрання потрапило на подіум просто із бабусиних скринь.
Як розповіла куратор проекту від Музею Івана Гончара Марічка Квітка, головні убори – це абсолютно унікальні речі, віднайдені на антикварних ринках, у приватних колекціях чи у експедиціях. Були й такі, що відтворювали зі старих фотографій – їхніх оригіналів сьогодні просто не існує. Загалом публіці продемонстрували близько 20 костюмів, що складаються із сорочок, корсеток, крайок, хусток та інших складових традиційного національного одягу. “Традиція зберігає тільки правдивий досвід народу та передає у спадок поколінням найцінніше. Це витоки нашого натхнення”, – наголошували перед показом організатори.
Костюми виконані автентичними українськими техніками, такими як гаптування, плетення і валяння.
Саме ці техніки у своїй колекції, яка становить другу, сучасну частину “Витоків”, використала Яна Червінська, фіналістка національного конкурсу молодих дизайнерів. Дослідивши технологію створення старовинного одягу, дизайнерка намагалась інтегрувати її у сучасне життя.
“Основна ідея колекції – передати відчуття спокою, затишку та умиротворення, – коментує Червінська свої моделі для сайту Українського тижня моди. – Я вивчаю сучасні утопічні суспільства, які функціонують поза законами глобалізації, воєн, технічного прогресу. Створивши свій усамітнений світ, вони народжують ілюзію можливості абсолютного миру, абсолютної демократії та рівності. І звернення до витоків. Мені хотілося створити одяг, у якому людина відчує себе захищеною від деструктивного впливу сучасного світу”.
Автор статті Христина Бондарєва
Фото Володимир Босак