Нещдавно в Українському інституті Америки в Нью-Йорку відбулося відкриття виставки "Бачення невидомого світу". На цій виставці, яка є спільним проектом Львівської галереї сучасного сакрального мистецтва Iconart та Українського інституту Америки в Нью-Йорку, представлені близько 60 робіт двадцятьох художників з України, які працюють у напрямку сучасного сакрального мистецтва.
Такі терміни як “сучасне” і “сакральне” стосовно мистецтва ще донедавна, мабуть, можна було вважати суперечливими у своїй суті. Під іконописанням найчастіше розуміли копіювання старих моделей, перемальовування творів традиційних канонічних зразків. Галерея Iconart, що працює у Львові з 2010 року об’єднала навколо себе художників, які, власне, не відновлюють, а розвивають традиції християнського мистецтва в Україні та шукають нові стилі та способи власного авторського вираження. Галерея бере участь у різноманітних пленерах для іконописців, виставкових проектах у Києві, Варшаві, Кракові, Мінську, Москві. Виставка в Нью-Йорку – це перша спроба вийти на аме-риканський арт-простір.
Для того, щоб яко-мога ширше представити сучасне українське са-кральне мистецтво, для виставки були відібрані дуже різні роботи: ін-спірації середньовічним українським і трохи канонічнішим візан-тійським іконописом; живопис, виконаний під великим впливом західноєвропейського мистецтва епохи бароко, якому притаманні декор, яскраві кольори, орнамент; роботи, на яких видно виразний вплив народного мистецтва, ікони на склі, на дошці, покутська та гуцульська ікони. Найсучасніша та найбільш творча частина виставки була представлена художниками різних поколінь – вже досить відомими, такими як Петро Гуменюк чи Олег Денисенко та молодими випускниками Львівської Академії Мистецтв: Іванка Демчук, Микола Молчан, Данило Мовчан, Остап Лозинський та інші.
Марія Цимбаліста, мистецтвознавець, вважає, що через таку різнорідність виставка показує цікаву особливість українського іконопису, яка полягає у намаганні віднайти традицію християнства через особистий досвід кожного художника.
Як українське сакральне мистецтво сприйняли у Нью-Йорку? Чи є якісь відмінності між його сприйняттям в Україні та США? Пані Марія розповідає: “Коли ми їхали на виставку, я думала, що глядачі в Америці будуть легше сприймати нашу традиційну ікону. Вона мала би бути їм відома, бо це, певною мірою, спільна спадщина європейської культури. Але виявилося, що люди, які не дуже добре знають про Україну, не орієнтуються в нашій культурі, легше сприймають живопис – він їм близький з суто естетичної точки зору: людська фігура, символіка кольорів, певні універсальні символи, жести. В Україні навпаки – ікони, створені під впливом середньовічного малярства, дуже нам близькі і зрозумілі, так само як народна ікона, бо там дуже спрощені та стилізовані основні елементи, постаті святих. А творчий живопис треба людям роз’яснювати та пояснювати, яке відношення він має до релігії, в чому полягає його сакральність”.
Дуже багато зусиль в Україні було докладено для того, щоб сучасне сакральне мистецтво сприймалося, власне, як сакральне. На різноманітних круглих столах та зустрічах обговорювали, в чому полягає канон у мистецтві.
“Церкві потрібне мистецтво, для того, щоб передавати благу вість, довірену їй Христом. Мистецтво повинно робити сприйнятливим, і, наскільки можливо, притягальним світ духу, світ невидимого, світ Бога. Таким чином, воно повинне передавати за допомогою багатозначних образів те, що за своєю природою є невимовним”.
Із Послання Івана Павла II до митців
“Ці роки праці, усі ті зустрічі і розмови помаленьку міняють думку людей і вони починають розуміти, що церковна традиція і Святе Письмо – це основа, яка залишається непорушною, а метод, стиль чи технологія втілення можуть бути різними. Колись, наприклад, вважали, що ікона може бути намальована лише яєчною темперою, але якби візантійські майстри жили в наш час, то може б вони і акрилом малювали, а не яєчною темперою?” – Продовжує Марія Цимбаліста.
Остап Лозинський, художник, чиї роботи, серед інших, були представлені минулого тижня у Нью-Йорку, вважає, що люди починають цінувати сучасне сакральне мистецтво, хоча все залежить від рівня сприйняття мистецтва та світогляду. “Люди виховані не на найкращих зразках сакрального мистецтва. В Україні існує попит на “солодкаве” мистецтво, яке походить з XIX ст., коли були трохи забуті здобутки візантійського та пост-візантійського мистецтва. Ми стараємося впровадити в наше життя те мистецтво, яке виходить із візантійської традиції”. Пан Остап розповідає, що цікавився іконописом з дитинства, але не думав ним займатися, бо вважав, що і так вже є багато іконописців, а він сам не зможе сказати щось нове і щось своє. “Ікона сама притягнула мене до себе. З кожним роком все більше художників звертаються до християнських цінностей у своїй творчості і хочуть зробити власний внесок у розвиток сакрального мистецтва”.
Художників, які співпрацюють з галереєю Iconart, часто запрошують працювати над інтер’єрами у церквах. До прикладу, роботи Остапа Лозинського знаходяться у церквах на Тернопільщині, в соборі Бориса і Гліба у Франції та каплиці Українського Католицького Університету у Львові.
“Сучасне сакральне мистецтво могло б прислужитися церкві і християнській спільноті, залучати молодь до церкви. Жива, сучасна традиція легше промовляє до людей. Наша православна і греко-католицька церкви дуже закорінені у старих традиціях, бояться від них відійти, думають, що вони щось втратять, але поступово окремі духовні особи починають розуміти, що вони не втрачають, а навпаки здобувають, – переконана Марія Цимбаліста. – У сучасному світі полікультурності кожен може обрати найкращий для себе спосіб пізнання Бога через мистецтво, незалежно від стилю, традиції, методики виконання. Це ми намагалися показати у нашій виставці. Малювання ікони – це своєрідна молитва для художника”.
Виставка у Нью-Йорку триватиме до 24 квітня. Організатори з української сторони шукають можливостей, щоб виставка помандрувала у інші міста північної Америки. Сучасне українське сакральне мистецтво – це щось абсолютно нове та оригінальне, і це треба демонструвати світові.
Автор статті: Мар’яна Соха
Krypyakevych-Dymyd Ivanka -Descent from the Cross
